все в житі не просто так)

В мене такий різношерстий блог виходить. Хоч скрап і сироїдіння абсолютно не пов'язані між собою (хоча моменти першого можна заскрапити =) ), все ж, вони частина мого життя і для мене мають вагоме значення..
Отож, якщо 24 серпня було початком мого моно-сироїдіння (100%), то сьогодні,  16 лютого, відбулась моя так звана посвята... ні, нічого подібного на стрибання через вогонь і поїдання сирих перепілок не було, та і бути не могло в принципі. Просто я вперше зустріла людей, які розуміють мене і поділяють мої погляди на харчування і життя загалом. Це особливе відчуття, коли починаєш розуміти, що насправді, існує безліч людей з подібними пріоритетами, вони справжні і завжди раді новим людям.
Сьогодні я ходила на зустріч сироїдів, вона була більш направлена на ознайомлення, для новеньких і тих, хто лише замислюється над переходом, але я почерпнула для себе безліч корисної інформації, познайомилась з дуже цікавими людьми і щиро вірю, що це лише початок довгої і приємної дружби.
А ще мені сподобалась кинута ідея про Філіпіни наступної зими, я руками і ногами за, тому пора збирати кошти))

Життя - чудова штука, особливо коли є люди, які поділяють твої погляди..)