Обожнюю фільми, які несуть в собі щось більше, змушують замислитись, а деколи і повністю переосмислити своє життя чи хоча б якусь його частину... "Темпл Грандін" один із таких фільмів.. фільм ще раз вчить нас не зводити стіни перед чимось незрозумілим, адже неосяжне одним розумом, не обов'язково є неправильним... і ті, хто відрізняється - не є іншими, просто вони потребують індивідуального підходу.. хоча хто з нас його не потребує? всі ми в якісь мірі незвичайні, тому я вважаю, що люди з певними "особливостями", якщо це так можна назвати, куди нормальніші за всіх разом взятих адекватних і свідомих громадян..Деколи я все більше замислююсь, що хотіла б працювати саме з особливими дітьми, які мають своє уявлення про світ... а те, що це уявлення не збігається з нав'язаними нам стереотипами, ще не означає, що хтось має право відокремлювати їх від соціуму.. хто, як не ці діти, потребує розуміння більше всього? і мені б, все таки, хотілося робити для них світ кращим, відкривати перед ними незвідані світи і вселяти надію...
я вірю в людей, вірю, що кожен має право на ще один шанс і, що підтримка і віра стимулює до змін...
Ще один чудовий фільм "Ігри розуму" - він є ідеальним прикладом того, що людина може здійснити масу речей, але для цього їй потрібна підтримка, просте розуміння, що поруч є людина, яка не залишить і зрозуміє, яка буде миритися з твоїми особливостями і віритиме в тебе, навіть (і особливо) тоді, коли перестаєш вірити в себе сам...
Треба вірити в інших і дарувати любов не просячи взамін... і все воно повертається сторицею, досить поглянути в очі інших..
