Добре в Києві, але додому теж хочеться...
Величезне бажання обняти матусю, зараз особливо якесь дивне відчуття потреби в ній і розуміння цієї безмежної любові, яку здатна подарувати дитині тільки її матір. Вона в мене чудова, як би там не було їй доводиться миритись з масою моїх заморочок і ставитись до них з розумінням..
Що ж, з моїм сироїдством нічого не змінилося, "цвіту і пахну")))
зараз хочеться чогось овочевого, тільки ще не визначилась чого саме...
Щодня отримую свою порцію горіхів, зараз особливо тішусь молодим волоським горіхам, крім того вони мені дістаються на халяву... і ще я оцінила смак макадамії, головне що для насичення їх потрібно зовсім трішки, але ціна кусається.. для різноманіття залишилось скуштувати пекани і можна буде складати свій маленький рейтинг... хоча перевагу завжди отримує те, чого хочеться в даний момент, а це ой як не постійно...
треба добавити в життя більше кольорів...
люблю життя! і думаю це взаємно)